ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє
– Мені треба показатися перед міс Барклі людиною грошовитою. … Передбачалося форсувати річку вище від тісної гірської ущелини й далі розгортати наступ схилом пагорба. … Одягнена в біле,- я гадав, що то форма сестри-жалібниці,- русява, із смаглявою шкірою і сірими очима. … Я стежив очима за його руками. … Тільки провели нас очима.