НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки Posted on by / 0 Comment її молоде лице розгорілось, очі заблищали; вона не знала, як ступити, як повернутись: то піднімала голову до стелі й закочувала очі під лоб, неначе лічила дошки на стелі, то ходила тихо, випрямивши стан, то зміняла позу й несподівано починала…
Ольга Кобилянська – Через кладку Posted on by / 0 Comment Дворець був ясно освітлений… Всідаючи в потяг, просив мене повернутися по його від’їзді ше на хвильку-дві до сестри й матері — «
