ГЛАДУН Ярослав – Лiкарськi рослини Прикарпаття Posted on by / 0 Comment Відростає ця ковила пізніше, ніж пірчасті ковили, розвивається поволі. … Квітки на ніч ховаються у воду, але тільки-но зійде сонце, вони спливають на поверхню у вигляді великих овальних бутонів, які через деякий час поволі розкриваються у білосніжні квітки.
Дуглас АДАМС – ПУТІВНИК ПО ГАЛАКТИЦІ ДЛЯ КОСМОТУРИСТІВ Posted on by / 0 Comment Точніше перед бульдозером, який поволі наближався до будинку. … З величезною швидкістю вони мчали вгору, хоч, здавалося, аерокар піднімається лиш поволі.
Франтишек Флос – Мисливці за орхідеями Posted on by / 0 Comment Та Єнік так поволі скинув з плеча рушницю, що, зрозуміло, знову забарився: не встиг він націлитися, як із кущів вилетів птах, такий великий та блискучий, що хлопцеві аж подих перехопило. … Ящики поволі наповнювались, і дядечко Франтішек задоволено потирав руки.
БІЛИЙ Дмитро – Басаврюк XX Posted on by / 0 Comment Українські ветерани почали поволі підводитися. … Втомлене тіло поволі розслаблялося.
Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею Posted on by / 0 Comment Поволі обійшла подвір’я. … …Щокою вона відчула дивовижно м’яку, прохолодну траву й поволі розтулила повіки.
МІЛН Алан Александр – Вінні-Пух та його друзі Posted on by / 0 Comment Він щосили тягнув себе передніми лапками, він над силу штовхав себе задніми лапами, і поволеньки-поволі на білий світ вистромився його ніс… … Поволі воно все більшало й більшало…
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША Posted on by / 0 Comment поволі зронив Шух. … Тільки отаман Крук сидів, немов влитий, у сідлі і обличчя його поволі кам’яніло.
ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут Posted on by / 0 Comment Тим часом копання йшло поволі, хоч монголи трудилися з усеї сили. … – Поки що нема ще страху,- відказав Максим.- Потік малий, а долина широка, вода прибуває дуже поволі.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment Він зробив знак, що йде, й поволі рушив до дверей: ноги були немов чужі й дуже боліло праве плече, мабуть, падаючи, вдарився об грубку. … Вона поволі висотує з людей снагу.
Сонце заходить – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Тепер йде цариця на нас поволі, але доцільно, і все приготовляє на наше знищення. … — Досить далеко; йдуть поволі, бо з піхотинцями.
