Результати пошуку слова: повір я

Я повірив йому на слово. – А я повірив йому. – Слова були не такі вже й злісні, до того ж я тобі не повірила, – повір мені, я тебе дуже люблю, і мені справді хочеться бути добрим і лагідним.

Докладніш тобі про нього не повість ніхто в природі,- Якщо сам він не розкаже, то й повірить іншим годі! Діва так тоді сказала: «Зглянься на пораду щиру І повір мені – дай боже – як премудрому вазіру. Серце втіш, повір,- тебе я взять не можу, ні, не можу!

Якщо їхні галюцинації стають для нас "реальними", якщо ними можна заразитися, навіть повірити їм, та нема нічого дивного в тому, що марсіани вважають нас за психічнохворих. – Ну як, тепер ви нам повірили? – Повірте, я з Землі! Йому повірили не зразу, їм не видно було щілини між каменями.

І хоч я почасти повірив Сілверові, що вони й справді обурені моїм дезертирством, він мене більше врадував, аніж засмутив. Зроду-віку я не бачив таких ідіотських пик, як були тоді у наших хлопців, і ти можеш повірити, що моя була найідіотськіша. Інакше, повірте, я б усе вам розповів.

–  У корабель я не повірив, – – Я ніяк не могла повірити. –  Це ти збожеволів, якщо гадаєш, що я тобі повірю! – Якщо хтось каже про щось таке летке, як почуття, йому важко повірити. А я повірила, що це застуда. – не повірила я.  – не повірила я. А повір, що я зустрічав багато дівчат з цілого світу.

Якщо їхні галюцинації стають для нас “реальними”, якщо ними можна заразитися, навіть повірити їм, та нема нічого дивного в тому, що марсіани вважають нас за психічнохворих. –  Ну як, тепер ви нам повірили?  –  Повірте, я з Землі! Йому повірили не зразу, їм не видно було щілини між каменями.

Вони цілком перемінилися на обличчі, і я не міг повірити, що саме з ними я був лише кілька днів назад. Це була дивовижна місцина, яку важко собі уявити і ще важче, мабуть, повірити в її природне походження.

А ти б повірив, якби я розповів тобі отаке? Я в це ніколи не повірю. Не знаю, щиро чи ні, але я в темряві обняв її тонкі плечі й, відчуваючи, як вони тремтять, повірив, що це вона. Він говорив про страшні, неймовірні речі, і якби все це так не збігалося, я б, мабуть, не повірила!

Тепер я сам у це повірив. Але я на цім дуже зле вийшов, що я вам повірив. До суду тепер подавати її не буде, бо нічого в руках не має, а вона колиб перед судією розплакалась та розповіла свою недолю, то певно їй повірять, а не йому. Тепер нема з чим до суду йти, бо йому не повірять.

Я б сам не повірив, якби не побачив на власні очі. –  Швидше я повірю, що він убив би свою власну матір, – Він ніяк не міг повірити, що Алапага лежить перед ним нежива. Всі зареготали, а Баренс аж образився, що йому ніхто не повірив. – Але чи повірить мені Браун і решта регуляторів? –  Я й досі не можу повірити, –