Результати пошуку слова: посміхатися

ска́литися – дієслово недоконаного виду (показувати зуби; широко посміхатися) Інфінітив ска́литися, ска́литись однина множина Наказовий спосіб 1 особа ска́льмося, ска́льмось 2 особа ска́лься ска́льтеся, ска́льтесь МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа…

Перший мусить бути той, хто хитається, хто сміє скептично посміхатися. Ну, цій уже й її трупоїдський бог велів скептично посміхатися. Але трупоїдка все ж таки хитає головою — хоч що б їй Труда показала на вулицях Берліна, вона однаково буде посміхатися.

Марла продовжувала дурнувато посміхатися, проводжаючи поглядом дівок: одну – до виходу, другу – в туалет.

Витягшися струнко, непорушною статуею стояв збоку фельдшер, в особливо патетичних місцях словоблудства начальства свого дозволяючи собі злегенька, улесливо посміхатися, але так, щоб кожну мить устигнути прибрати на обличчі знову маску слухнянства, всепокори й глибокої поваги до високого авторитету доктора Кайціюса.

Він написав «Книгу церемоній», у якій учив, як цар повинен говорити, ходити, триматися, сидіти, посміхатися, одягатися, ще лишив по собі книги «Про феми» і «Про управління державою», хоч сам тим мистецтвом так і не оволодів, про що свідчив безлад, який настав по його смерті.

Мовчки роздивлявся воскове обличчя мерця, губи ще продовжували посміхатися, але очні яблука вже провалилися глибше, і з них більше не струменіло нічого жахливого.

Вона швидко навчилася посміхатися перехожим і вітатися з мешканцями готелів.

Він таки й мене порахував… Він і мене примусив посміхатися йому, а не реготати з нього.

Якихось два-три сантиметри – і в тебе не було б більше причин так огидно посміхатися.