Результати пошуку слова: прес-служба

…жбою прес-слу́жбами місцевий на/у прес-слу́жбі на/у прес-слу́жбах кличний прес-слу́жбо* прес-слу́жби*

Українська Пресова Служба, Відень, 1939, стор. Вівчар: “Ліс шумить” в збірнику “Карпатська Україна в боротьбі”, Українська Пресова Служба, Відень 1939, стор. 77 [10] Микола Чирський: “Мадярські тюрми і табори”, збірник “Карпатська Україна в боротьбі”, Пресова Служба, Відень 1939, стор.

–  Ну, чим від кого смерділо, і хто від чого вмер… чи найближчим часом преставиться – цим уже служба внутрішнього розслідування займеться.

–  Твоя служба і далі може преспокійно відсиджувати делікатні місця, –

Навiщо ж менi їхати до Константинополя, матiнко княгине, коли я хрестився в болгар у Преславi? Сли, купцi, родичi княгинi i вся служба зiбралися тут, шумiли, переходили з кутка в куток, товпились, перетягали якiсь мiхи, клумаки, горнцi, корчаги, барила. біля мосту і воріт Преслави. – Там шлях на Преславу, –

Ця посада дуже престижна і багато можна було зробити, допомогти людям. А це вже була чи не найпрестижніша "посада" в тодішніх умовах для таких як він. Мені в одній з криївок, що збереглася, вдалось віднайти цікаві документи СБ і З (Служба безпеки і зв’язку).

22 І хто небом клянеться, клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить. 45 І вернулася служба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: Чому не привели ви Його? 17 А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.

Вона читала та дискутувала всю пресу та найменшу брошуру, що появлялись в українській мові в Росії. Була це дуже тяжка служба бродити десятками кілометрів по непроходимих вертепах, по пояс у снігу, серед морозу і заметілі. Це піднесло також престиж Стрілецтва. Тяжча, ніж служба в окопах.

Грені малополісну ті преславські стровжми, Аж бамба ця відмурчить і гола поверне. Нема надії ні на кого, крім як на Вашу Ясність пресвітлу!  Тоді горіло одночасно у багатьох місцях, протипожежна служба, що складалася з автоматів, гасила вогонь, але з часом і у врятованих будинках не стало кому жити.

І про те, що Сулейман – єдиний спадкоємець престолу. Коли турки з їхнім султаном вдерлися до Софії, там правилася свята служба, всі стояли на колінах і молилися. –  Побачимо,- ухильно відповів він.- Сулейман щойно сів на престол Османів. –  Хочу внести в преславні вуха вість.