Результати пошуку слова: просити

Сусідня з Україною земля — Молдова, що тоді була в залежності від турецького султана, хотіла, проти волі свого господаря, себто князя, скинути турецьке ярмо — і от молдавські бояри, шукаючи собі підмоги, прислали до Вишневецького посланців просити, щоб він, набравши військо, став господарем Молдови й уладнав її спілку з Польщею.

9 Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він? 10 Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину? 11 Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!

Усі ж бо ми знаємо, що близькі наші здебільша померли, а де хто лишився живий, ті повіялися з своїми гуртками невідомо куди, тікаючи од того самого лиха, якого й ми бажаємо уникнути, а чужих просити не подоба. Панотче, я мушу просити у вас поради й допомоги в одній справі.

– Ти прийшла мене просити за Уласія. Я прийшла просити за Уласія. Дідушенко, може, й не захоче Юр’яну взяти, але Дуся буде просити. Довго вагалася, чи сидіти мовчки й мовчки просити свого християнського Бога за убієнну душу покійного Абрама, чи все-таки перехреститися. – Хотіла тебе щось просити… –

Повідай, вельможний, духовному отцеві своє горе й цим полегшиш його тягар, а я молитвами проситиму небо, щоб воно дало тобі цілюще забуття. Я прийшов не погрожувати, а просити милосердя… я прийшла до вас просити, щоб батюшка охрестив мене. отець Мельхі-седек поїхав до Петербурга просити за всіх нас!

–  Хай подбає ще.Тому,хто проводить із султаном іноді й ночі голова до голови в безсонних бесідах, неважко випросити таку дрібницю. –  Я міг би попросити вас, ваша величність? Хіба випросити її у валіде для найганебніших своїх прислугувань? Але кому може поскаржитися маленька держава і де проситиме помочі?

–  Я ж їх не проситиму! Люцина почервоніла і почала просити пробачення, додаючи одначе, що панна, на який би спосіб не дарувала паничеві квітку, не повинна просити вибачення. Чи не попросити б у старого Лемішки? Паничі почали просити паннів до танців, а панни опинались, соромились танцювати на зеленій траві.

Просити, а чого просити? Просити? I всi вони сiли, бо покон велiв перед дорогою сiсти, принести жертву предкам, попросити, щоб вони тут берегли дiм i щоб допомагали також i їм на далеких i важких путях. – А чого б це я став просити, щоб княгиня Ольга зупинилась у Преславі, а тим більше говорила з нами?