Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість.
Уже й північ настала, а він усе сидить та пє, а шинкарочка знай наливає, а воли бідні в ярмах стоять. … З тим словом розправив він свої сірі вуса й узяв вареника. … За півгодини, надиво Марті, приніс він у хату готову колиску. … Вона, не наслухаючи, чула кожне слово, вимовлене старою Мартою та старим Якимом.