Skip to content
А ти чи підеш подивиться, Якою панною Марина У пана взаперті сидить? …
Підеш, мій сину, по Україні, Нас кленучи. …
Як підеш в села, у тії хати, То не журись. …
Підеш собі, зажурившись, Гаєм по долині; Гай шепоче, гнуться лози В яру при дорозі, Думи душу осідають, І капають сльози.
А ти хіба підеш? …
— Ну, Степуро, підеш? …
Ніч темна, осіння, дощ репіжить, казали йому на станції: «Почекай до ранку, підеш як розвидниться». …
Далі за соняшником, за залізницею, куди нам іти, степ рівний, полігонно відкритий, коли підеш там, то, здається, тебе видно буде на тисячі верст навкруги.