Результати пошуку слова: радості

Тут він відкрив для себе одне з найпотужніших джерел радості і внутрішнього відпруження; від часів його невситимих вправ на клавесині й клавікордах з Карло Ферромонте ніщо так не відсвіжувало його, не давало йому такої втіхи, сили і щастя, так не утверджувало його в житті, як ці перші вторгнення в зоряний світ Гри в бісер.

Згадує лиш невістку свою, шкодуючи, що не бачив за гріхи свої ні першої радості її, ні вінчання, і просить прислати її до нього, щоб з нею кінчав сльози свої та посадовив її на властивому місці, належному їй, і сяде, мовляв, вона, як горлиця на сухім дереві, скаржачись, а великий князь утішиться тим часом в бозі.

Але як тільки вона або її мати зверталися до нього, називаючи «містер Іден», Мартін забував про свою гордість і весь спалахував та сяяв од радості. Юнак спалахнув од радості. Джо, без будь-якої радості зустрівши довгожданий відпочинок, знову подався на село шукати забуття.

Було видно ного спітніле обличчя, повні захоплення і радості очі і чубок, що стирчав на тім’ї, – Серце Павликове завмерло від радості. Горєлов не намагався і не міг приховати радості, яка часто освітлювала і перетворювала його звичайно суворе, похмуре обличчя в цій атмосфері теплоти і дружньої участі, що оточувала його тепер.

тоді, я певен, світ дістав би такий свіжий і дужий збудник радості, що ми забули б усі хвороби середньовіччя і повернулись до еллінського ідеалу, а можливо, й до чогось іще кращого, ще багатшого. Живець радості, що у двадцять років гаряче пульсує в нас, поступово млявішає, руки й ноги наші слабнуть, емоції блякнуть.

— Не гребись за багатством, бо переведеш життя нінащо або на самі папірці, а вони не дадуть ні здоров’я, ні радості. І хоч затяжким було для нього весло, але в очах, як і Миколка, тримав цілі броди синьої радості… Чому її так мало має людина після дитинства? А от про зерно нічого не писав — тут, напевне, радості було менше.

Маю в бозі надію, що через кілька день обидві дознаєте сієї радості. З надмірної радості й любові материнської не могла вона й слова промовити, зомліла на руках у сина. Не буде для мене більшої радості, як побачити мужа мого безпечним і вільним, а Тедальда живим.

Молодий Стефан Дропан, що вже від двох літ любився в Настуні Лісовській, не пам’ятався з весільної радості. Інстинктом чула, що веселість і глибоке почуття радості з життя — одинока її оборона. Якась розхвильована, солодка розкіш, що давала йому небувале почуття сили і життєвої радості, обхопила все його єство.

І вона, охляла, приморочена, бунтувалась невимовним туском — їй хотілося радості. Колишньої радості, бо нової не годна була запопасти. …Пробудився від небесної радості, що наповнювала мою душу блаженним світлом. Хвиля радості і похвали Володимиру Красному Сонечку котиться буйним застіллям.

– Добро тобі, сущу князем, добро мужу моєму Ярополку, бо він уже в раю небесному, а як мені, що не маю тут, у Києві-городі, ні роду свого, ні племені, ні радості, ні щастя? – Від радості, що тебе бачу, княже… обіцяли убогим рай на небі й тим більше радості, чим більше вони на землі страждають…