Ремісник

ремісни́к – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний ремісни́к ремісники́ родовий ремісника́ ремісникі́в давальний реміснико́ві, реміснику́ ремісника́м знахідний ремісника́ ремісникі́в орудний реміснико́м ремісника́ми місцевий на/у реміснико́ві, реміснику́ на/у ремісника́х кличний реміснику́ ремісники́

Ремісникувати

ремісникува́в ремісникува́ли жін. ремісникува́ла сер. ремісникува́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник ремісникува́вши

ПРУС Болеслав – Фараон

Били дітей і дорослих, селян, ремісників, воїнів, офіцерів і урядовців. В льохах були склади сировини, на перших поверхах – крамниці, на других – помешкання заможних людей, над ними – майстерні: ткацькі, швацькі, ювелірні, а ще вище – тісні житла ремісників. Саме за ці чужі вироби, які знищили наших ремісників, мов сарана траву.

Семен Скляренко – Володимир

ремісники й кузнеці з передграддя, купці, смерди, всякі ниці* (* До лодій часто приходили ремісники з передграддя, ниці люди з Подолу, той ніс воям хлібину, той – корчагу молока, розпитували, як вої боролись з ромеями в далекій Болгарії, згадували мертвих, поминали їх душі.

ШТЕПА Павло – Московство

Так само і в московських містах було повно татарських торгівців, вельмож, ремісників. Монастирі мали свою землю з кріпаками та ремісниками, і на них світська влада не поширювалась. Московські торгівці та ремісники найбезсоромніші ошуканці і шахраї. Ремісники одержують безпроцентну позичку.

НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст.

Ще одним позитивним наслідком того, що Руську церкву очолювали митрополити-греки, було те, що архіпастирі та штат їхніх перекладачів і служителів привозили з собою книги й ікони, запроваджували церковні ритуали й елементи світського етикету, протегували грецьким художникам-іконописцям та ремісникам, які оздоблювали руські храми.

На уходах – Андрій Чайковський

— Нам би своїх ремісників треба. — О, це буде найтяжче, бо ремісник знайде собі в місті роботу на прожиток. І так один за одним зголошувалися різні майстри, ремісники, що їм у Каневі важко було жити. Ану, заходьте ви до наших ремісників, придивляйтеся та вчіться.

НАЛИВАЙКО Степан – Таємниці розкриває санскрит

Інші верстви населення – воїни, селяни, ремісники, торговці – розмовляли просторічною мовою, пракритом. кулік – ремісник, виходець із знатного роду; кулін, куліна – « Ця суспільна верства належала до третього стану давньоіндійського суспільства, так званих вайш’їв, а до них іще входили землероби та ремісники.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Ремісники крають і шиють одяг, роблять мішки, плетуть кошики, їдять кебаби й солодощі, варять плов і шурпу, ріжуть баранів, смажать м’ясо (Бедестан з’їдає за день самих тільки верблюдів до півтисячі, а баранів без ліку), жують, плямкають, відригують, спорожняються, моляться, кричать і плачуть, клянуть і присягаються.

Щитник

щи́тник1 – іменник чоловічого роду, істота (ремісник) відмінок однина множина називний щи́тник щи́тники родовий щи́тника щи́тників давальний щи́тникові, щи́тнику щи́тникам знахідний щи́тника щи́тників орудний щи́тником щи́тниками місцевий на/у щи́тникові, щи́тнику на/у щи́тниках кличний щи́тнику щи́тники