Skip to content — Робиш якомусь до сьомого поту, а він тільки назнущається з твоєї нивки. …
«Так ти до тої, до безпутної ходиш, з мене людську поговірку робиш. …
Ну, робиш, сваришся з ледащуватими, тягнешся до передових, ниву, як дівчину, викохуєш, потроху рибалиш, потроху пащекуєш, потроху, є гріх, в чарку заглядаєш. Що-бо ти робиш? …
Що ти робиш? …
— Що ж це ти робиш, Йосипе? …
— Що ти тут робиш? …
— А ти що тут робиш? …
Ну, що-бо ти робиш, Христе? …
Що ти тут робиш? …
Що ти робиш? …
— Хто така, що тут робиш? …
— Що ж ти робиш? …
Якою ж ви силою володієте, сині небесні потоки, ви, білі хмари, і ти, пахуча земле, що з одного робиш звіра, а з другого голуба? робиш добре. …
– Ти робиш добре, проедре, з Руссю краще не воювати, а розмовляти й торгувати. …
– Добре робиш, княже! …
– Добре робиш, княже, – …
Чому ти так робиш, чому волієш так судити? …
Я не розумію того, що ти робиш… …
– Добре робиш, княже, що ведеш нас визволяти Червенську землю, –