Результати пошуку слова: рябий

Над містом займалася знехотя заграва: чи то Рябий хутір горів, з якого військо вибило повстанців, чи місяць червоний – віщун нещасть та мору великого – піднявся над нашими степами й лісами… Кінь заіржав, його Вуглик заіржав, уздрівши хазяїна. Потім гості з Франції поїхали далі, у Рябий Хутір, до народної художниці Марії Поліщук.

чухаючи матню і жуючи проскурку, дивувався рябий москаль із білими віями.  сказав рябий, що досі жував проскурку. – ковтнув слину рябий, дістаючи з кишені ще одну проскурку. Коли рябий, на ходу застібаючи ширіньку і доїдаючи чергову проскурку, повертався з Ванькою від монастирського саду, він ледве не вдавився.

Може, й косоокий, а може, рябий. жінка каже, що злочинець був рябий. І цей рябий зі своїми дружками, певно, страшні люди. Йому скрізь ввижалися симпатичні блондинки, гніді з жовтими підпалинами коні, рябий грабіжник. Одібрали коней, документи, а колгоспників роздягли й розстріляли, причому особливо лютував кремезний рябий бандит.

Докуривши цигарку, рябий командир сплюнув, кинув окурок геть і ступнув до дверей. Проти нього став рябий командир у шинелі наопашки, зміряв Зайця оком з ніг до голови і раптом вибухнув, заклекотів дико, несамовито, задихаючись і тупаючи осатаніло ногами: – Рябий салдат лишився лежати сам.

сорока́тий – прикметник (строкатий; рябий) відмінок однина множина чол.

Він засміявся, цей учорашній кубанський осавул, рудий і рябий, брутальний і дражливий. вам не доводилось цього вчити, ваше превосходительство?» Хвацький рябий осавул в генеральських погонах почервонів від злості.

– Як ти гадаєш, отой рябий хлюст справді письменник? А от про що думає мій рябий земляк, за два столики від нас? – Мій товариш розповідав, що ваш рябий співвітчизник снідає в ліжку,- повідомив він полковника.- Правда, можуть прийти кілька бельгійців.

До молодиці підскочив рябий парубок у чорному картузі. Рябий посунув між возами. – Візьми, раз твій,- пробубнів рябий і простягнув Іванкові гаманця. Серед них рябий, у картузі.