Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Я знаю, що Мавра винувата, що велить чинити наш звичай за зраду жінки, та що, як не укараємо ми її самі, її гріх чи може й не гірше укарає її сам. … Оцю ніч ще переспіть коло неї, а завтра зробите, хто з вас хоче, самі з нею кінець. … Шум сосен, тишина, самітність, — … — І куди тобі йти самій одній в далекий незнаний світ?