Спорснути Posted on by / 0 Comment спорсну́ти1 – дієслово доконаного виду (скотитися) Інфінітив спорсну́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа спорсні́мо, спорсні́м 2 особа спорсни́ спорсні́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа спорсну́ спорснемо́, спорсне́м 2 особа спорсне́ш спорснете́ 3 особа спорсне́ спорсну́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків Posted on by / 0 Comment Колись Марічка, а тепер він… Вже його зірка ледве тримається в небі, готова скотитись.
БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів Posted on by / 0 Comment По тому він вирубав із товстих гілок три короткі грубі жердини, що мали правити за важелі, аби скотити колоду в море, бо хоч вона була в окорінкові завтовшки два фути, ми не могли її зрушити власними силами.
Астрід Ліндгрен – Малий і Карлсон, що живе на даху Posted on by / 0 Comment Траплялося чимало таких місць, де доводилось майже лізти рачки, щоб не скотитися; Карлсон хотів, щоб Малий якомога більше натішився, тому не завжди вибирав найлегший шлях.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment «Підемо в бункер?»-Франц хотів було скотити кулемет, але справа і зліва їх було достобіса, і він махнув рукою.
Франтишек Флос – Мисливці за орхідеями Posted on by / 0 Comment Впасти з цього козеняти – все одно що з лави скотитися!
Володимир Дрозд – Катастрофа Posted on by / 0 Comment Легко, трохи жартома сказав, не обмовившись і словом про чорну прірву, куди так легко скотитись.
