Skip to content
У цього подорожнього, чоловіка років сорока, було буйне волосся й борода, чорні, мов крукове крило, задумливі очі й надзвичайно благородне обличчя, на якому, здавалося, ніколи не відбивались гнів чи тривога. …
близько сорока моргів. …
не вчинив жодного з сорока двох гріхів, отже, суд богів винесе йому милостивий вирок.
Високі, до тридцяти-сорока сантиметрів, і низькі, майже плоскі, то з довгими, що розвівалися, як розпущене волосся, то з короткими, немов підстриженими щупальцями, червоні, зелені, пурпурні, фіолетові, жовті, з усіма відтінками і переходами цих фарб, –
З сорока наших господарiв щось трьох чи чотирьох мають. …
Батько, звичайно, спереду, з книжкою, молиться вiн довго, сорокате “Господи помилуй”, та iрмоси, та кондаки всiлякi, широко i уважно хреститься. …
– Ей, ти, Сорока? …
Уляна Сорока, та сама, якої хата пiд самим цвинтарем в кiнцi села, не боялася до сина свого пiдiйти.
