Результати пошуку слова: спасибі і дякую

 Дякую, Едді, – … І на тім спасибі. … –  Дякую, містер Роджерс. … –  Дякую, Джіммі, за спостережливість. … –  Дякую за довір’я, –

сам побачив, що треба робити… І мені, старій, довелося його хліба з’їсти… спасибі богу! … Спасибі запорожцям, і церков своя… Не треба вже до чужого попа йти ні дитини хрестити, ні шлюб брати. … – А я тобі й не дякую за кисет, -мовить, здумавши Чіпка. … І, спасибі їй, таки вивчила!

Дякую, не клопочіться. … — Дякую, дякую, — … — Дякую. … Але ж спасибі — не забув Іван Якович. … — Дякую, я вже чула про цю людину, — … А то, спасибі їм, допомагають і сові-том, і літературою. … — І передайте велике спасибі.

… нас, а там буде видно, проте Вовкулака похитав головою: дякую тобі, сестро, за добрість і душу правдиву, але мене послали … готовий узяти її за рідну, але, жінко, одумайся, тут не нам із тобою вирішувати. … Спасибі їй і за це. 

Спасибі Іллі – кулемети привезли, а то б віддали мене де польового суду. … «Дякую» і «прошу» лилося з вух. … Захланний і ненаїдний Северин Шутько на такий випадок мав правило: що не до рота, то дякую.

– Ні, дякую, обійдусь, ідіть,- блукала єхидна посмішечка на губах Коляди.- До речі, зведення ви в район передали? … – Сімнадцять і є,- підтверджує Полікарп.- Спасибі… – … – Спасибі, я до Івана Івановича. … І гасом тобі не чадить… Спасибі велике. … І Макарові люди спасибі скажуть… –

 Щиро дякую за таку гарну думку щодо моєї скромної особи… І ось чому, шановний Іване Семеновичу, я вважав би за потрібне сумлінно вивчити печеру. … – Спасибі, Іване Семеновичу! … Отже, я йому дуже дякую і прошу лишити шкірку в себе.

І чоловік одгукнеться: – … І між ними зав'яжеться розмова. … І Кіт розсміється, а тоді пояснить: – … –  Дякую, сеньйоре, велике спасибі, –

Раптом позаду почулося якесь хрипке вищання; здавалося, ніби десь поблизу під землею накручували іржаву гайку. … Дякую, я не курю, – … Дякую! … Дякую, – … щиро дякую! … Дякую, – … Дякую, саме зараз не хочеться… … Дякую, – … Спасибі, – … – Велике спасибі за все. … – Спасибі, що підвіз мене сюди. … Ну, то спасибі, Густаве.

Спасибі велике. … Полуниця, в ліжку, з твоїх рук – ні, красно дякую… До речі, ти так і не відповів на моє запитання.