Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця
але май на увазі: щойно я почну її співати, це завжди знак, що мені досить. … Я досьогодні завжди і всюди намагаюся співати позичені в нього пісні – чи то лемківські, чи якісь козацько-турецькі. … Вони ж співатимуть і далі – навіть після того, як це станеться. … У ній виникає дивна чарівна птаха, що вміє співати людським голосом.