Результати пошуку слова: страшно ніяково
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів
Крихкотіла жінка штурхнула його в груди і, ніби дійшовши якогось страшного рішення, помчала назад до себе за бар’єр і там ухопила телефонний навушник. … І пішло, і поїхало… Сьогодні було особливо ніяково, бо Максим бачив, як по темних щоках ротмістра Чачу покотилися сльози. … Потім Зеф покашляв і сказав ніяково: –
АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари
Капітан ніяково відвів очі. … Амінь.“ Як і решта священнослужителів нижчого рангу, він почувався ніяково, благословляючи сина святої. … Їй було страшно. … Мені страшно самій. … Та навіть у страшному сні Стенові не могло привидітись те, про що йому розповів Ендре Міятович… „Як це невчасно!“ – … Тут сестра ніяково всміхнулася.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
— Не страшно, житимеш у нас, і я ж солдатка тепер. … Вибродять з хлібів, і ніяково дивитись один одному в вічі за приниження, що їм оце завдано, за те, що мусять повзати, ховатися, щулитись по рівчаках на рідній землі. … — Мені не страшно, не страшно зараз нічого! … — І не страшно вам отут у посадках? … І страшно, і смішно.
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Заридала страшно вголос. … — так питає молода Тетяна, а по правді їй чомусь ніяково ставати нині перед очі старої циганки, що своїми чорними блискучими очима і душу у чоловіка висотала б. … Чи тобі не страшно? … Мені їх не страшно. … А молодиць їй не страшно, хоча й кажуть люди, що є між ними і такі, що чоловікам відбирають розум.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа
Тільки як подумаю, що я останній вечір духовна, а завтра, як звінчаюсь, я вже стану світська, то так мені стає чудно, так чудно, аж страшно! … Гані стало якось ніяково, неначе не хотілось їй їхати до того пишного дому. … Якось ніяково… – … Ніяково тобі буде звикати до чужої хати, та ще такій молодій.
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика
– Ніч завжди здається страшною, – … Може, верховному їнцї страшно іти на відкритий бій з білими? … Страшно так стрибати. … ніяково промовив він. … Жінка ніяково здвигає плечима. … – Мені вже страшно їхати далі. … Орнандо почуває себе ніяково, йому соромно надміру виявляти радість у присутності своїх бойових друзів.