ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
Петро сумно похитував головою. … Сумно мені, князю, бачити, як упосліджуєш себе, – … сумно сказав Єремія. … сказав так само сумно Єремія. … Під пахвами в нього примостилося по слоїку, які Прохор миттю впізнав, тож відразу зрозумів він причину пришельцевої веселості. … весело сказав Прохор. … сказав сумно той, кому він уклонявся.