Результати пошуку слова: сумно весело
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША
Палац був великий, двоповерховий, із розписами та барельєфами, немов чарівною силою перенесений від берегів веселої Франції та Венеції до химерної Гетьманщини. … Трохи підігрівшись і хильнувши горілки, він тяжко замислився, сумно підпершись рукою, і коли господар налив йому другого михайлика — “ … сумно подумав Остап.
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Мені стає незрозуміло-весело, і буйний виклик спалахує у крові. … Невідомо чого, мені стає сумно. … Ми поки-що любовники, товариші веселого п’яного бога. … Мені досадно, чогось сумно, але в той же час мене тішить її ця бурна, безсоромна, вибухла жагучість. … Дівчата чогось усі разом весело сміються. … а тепер мені сумно.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
І, ніби на доказ цього, кума Тетяна, піднісши чарку, розповідає весело цілому родові, як її хрещениця прибула на цей світ «за всіма законами військового часу».. … сумно думав Максим. … Це до Максима озвався чийсь голос, хтось упізнав його й озвався так сумно, сердечне: – … протяг хтось сумно, – … докинув старшина якось сумно.