Пообідавши, позакурювали і пішли в садок — господар із Сучком попереду, за їми Роман, а позад усіх урядник з писаркою. За цей час Роман дужче зазнайомився з крамарем Михайлом Григоровичем Сучком. Пишеться: Сучков. Такий Сучков, як Роман Сивашов!
«Я або їду зі своєю сучкою, або не їду взагалі». Покурвлена ти сучко, Ти стерво безголове, Серця наші так близько. Я лише хочу піти додому, я знаю, що батько чекає мене… Ах ти знову за своє, брехлива сучко!
З Копаницею Денис заприятелював тоді, як пособив йому вилізти на старшину; тоді ж і з Сучком зазнався дужче. Там уже стояли і Остап, і Рябченко з Сучком, і все інше їх товариство. Михайло Сучков…
Юзефович, мій шкільний товариш, ішов останнім за мною із твердим, як залізо, сучком із держалном, виламаним із грубенької дошки. Нечутно наблизившись до мене, він з усієї сили різонув мене тим сучком у ліву половину голови, за вухом.