Результати пошуку слова: лічба,

лічба́ – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний лічба́ родовий лічби́ давальний лічбі́ знахідний лічбу́ орудний лічбо́ю місцевий на/у лічбі́ кличний лі́чбо*

лік1 – іменник чоловічого роду (лічба) відмінок однина множина називний лік родовий лі́ку давальний лі́ку, лі́кові знахідний лік орудний лі́ком місцевий на/у лі́ку кличний лі́ку*

раху́ба 1 – іменник жіночого роду (неприємний клопіт; лічба – рідко) відмінок однина множина називний раху́ба родовий раху́би давальний раху́бі знахідний раху́бу орудний раху́бою місцевий на/у раху́бі кличний раху́бо* [розм.]

Нав’язлива лічба, що проявляється докучливим бажанням рахувати, наприклад, кількість кроків від дому до роботи, при по88 милці у лічбі хворий повинен повернутися додому і знову повторити шлях; нав’язлива лічба вікон у будинках тощо.

–  Лічба мені мила.

І видати, що матінчина лічба була правдива, бо вони, подумавши, поцмокавши, чим вони виявляли досаду, і походивши по кімнаті, сказали, що ми ще з рік погуляємо.