Результати пошуку слова: сходи

Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ

Posted on by / 0 Comment

У призахідних вересневих променях її маленька голівка з короною туго заплетеної коси схожа на друге сонечко, що сходить з-поміж запашних груш, якими всипаний весь ґанок, аж до підвіконь хати. … Сходив цими днями Онуфрій Матіос з Околени та розказував, що всю Околену окопами зрили, а другу лінію на Сіруці лаштують.

КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться

Posted on by / 0 Comment

Взяв моду, лежачи на копиці, дивитись, як сонце сходить. … Коли над станицею сходило сонце, назустріч йому з різних кінців станиці підіймалися хмари диму. … По двох боках луговини сходилися вулиці. … Думка світової громадськості сходиться на тому, що комуністи недовго будуть господарювати.

Григорій Сковорода – Наркіс

Posted on by / 0 Comment

І що є найдавніше, те для тебе, нового глядача, нове є, бо тобі на серце не сходило. … Що ж є дивного в тому, що горою сходимо нагору? … І що є найдавніше, те для тебе, нового глядача, нове є, бо тобі на серце не сходило. … Що ж є дивного в тому, що горою сходимо нагору?

КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов

Posted on by / 0 Comment

Не один парнюга з ума сходив від чорних брів якої-небудь Наталки! … От затим же то і сходився увесь харківський мир з півдня па Гончарівку, бо тут вже, певно, усяк надіявся її побачити; опріч же того, нігде було її уздріти. … Обіщайся у неділеньку у Куряж[8] сходити.

КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма

Posted on by / 0 Comment

Хоч парень собі і чепурний був, а тут і у неділеньку святу не брав білої сорочки, та й – прощайте у сім слові – китаєвих синіх штанів на ніч не знімав, так, сердека, у них і ночував, рад-рад, що за північ допхався додому; а там чи заснув, чи ні, вже його, ще сонце не сходило, збудили.

ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів

Posted on by / 0 Comment

На рукоятці його, в тому місці, де сходилися великий і вказівний пальці, виблискувала червона черепаха… Наступні дні, мов тіні, пройшли повз Георга. … Хлопець крадькома позирав на нього: вузькі очі майже сходились на переніссі, тонкий зігнутий ніс – усе це було йому знайоме.

Микола Гоголь – Вій

Posted on by / 0 Comment

Незабаром уся челядь почала потроху сходитися до кухні. … Та Дорошеві ніяк не мовчалося; він щойно перед тим сходив до льоху разом з ключником у якійсь пильній справі і, нахилившись разів зо два над двома чи й трьома бочками, вийшов відтіль щось дуже веселенький і все говорив, не вгаваючи.