Результати пошуку слова: тихо

— Мамо… Я вже… Тихо. … Тихо опустилася в крісло навпроти матері. … — спитав тихо. … Засміявся тихо. … покликала тихо. … Та тільки тихо. … тихо. … — Так, командире, тихо… Усе нормально. … — Тут хоч раз шлях почистили, а другорядні дороги, гадаю, заметені… Тихо поїдемо.  … — Тихо поїдемо, Юрочко. … — Дуже тихо поїдемо, —

Сонце підбилося вже височенько… гора, укрита золотим світлом, наче зачарована, стояла у тихому прозорому повітрі. … Усі, здається, нічого, один от кучер Василь хоч і стоїть мов тихо, а проте ні голови ні разу не склоне, а часто, до сусіда прихилившись, шепче. … Поки ж ішла ця розмова у хаті, Василь тихо-не-примітно вийшов у сіни.

тихово́дь – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний тихово́дь родовий тихово́ді давальний тихово́ді знахідний тихово́дь орудний тихові́ддю місцевий на/у тихово́ді кличний тихово́де*

– спитав він тихо. … Краще пливти тихо, без гомону, сеньйори! … – І коли вони спустились на палубу, додав тихо: – … тихо й трохи урочисто промовив Крутояр.  … Стало нестерпно тихо. … тихо, але твердо промовив професор Крутояр, – … промовив тихо Крутояр, мить помовчав і ще тихше спитав: –

Яму викопали за двадцять кроків на схід од старезного дуба, і тепер біля неї тихо світилася в темряві домовина – недавно стругана соснова дошка ще пахла живицею. … тихо всміхнулася невидющими очима Євдося, як усміхаються сліпі. … сказала тоді сліпа Євдося, і її сині, молоді, як у дівчини, очі тихо всміхнулися.

тихово́ддя – іменник середнього роду відмінок однина множина називний тихово́ддя родовий тихово́ддя давальний тихово́ддю знахідний тихово́ддя орудний тихово́ддям місцевий на/у тихово́дді, тихово́ддю кличний тихово́ддя*

Тихонове́ць – іменник чоловічого роду (річка в Україні) відмінок однина множина називний Тихонове́ць родовий Тихонівця́ давальний Тихонівцю́, Тихонівце́ві знахідний Тихонове́ць орудний Тихонівце́м місцевий на/у Тихонівцю́, Тихонівці́ кличний Тихонівцю́*

Тихоме́ль – іменник жіночого роду (річка в Україні) відмінок однина множина називний Тихоме́ль родовий Тихоме́лі давальний Тихоме́лі знахідний Тихоме́ль орудний Тихоме́ллю місцевий на/у Тихоме́лі кличний Тихоме́ле*

Тихопі́лля – іменник середнього роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Тихопі́лля родовий Тихопі́лля давальний Тихопі́ллю знахідний Тихопі́лля орудний Тихопі́ллям місцевий на/у Тихопі́ллі, Тихопі́ллю кличний Тихопі́лля*