Результати пошуку слова: туман
Олесь Гончар – Твоя зоря
Гуде й гуде під нами серед досвітніх просторів, розшматовує тумани, розтинає навпіл зоряні тауни й сіті, влітає в стугонливі тунелі й стрілою вилітає з них… … Може, тому, що такий ранній час, коли й усі ті гігантські темні споруди серед досвітніх туманів, здається, існують мовби самі по собі, без людини, без її втручання.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
Перед дамами й паннами він любив підніматись в ті хмари, говорив високим тоном, щоб напустити їм туману в очі і почванитись своїм розумом, і говорив таки добру абстрактну нісенітницю, хоч граматично неначе й добре складену. … Комашко вглядів білі вітрила корабля, що сизіли в тумані, й задивився на їх.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло
Перед очима туман. … Чи у віччю туман? … Чи у світі туман? … Штаб дивізії…» Туман з очей розходиться, але лишається туман в. … Власне, не туман, а легенька мряка, бліде світло світанку. … Праворуч виплив о туману ліс. … То землю в низині застелив туман, а в тім тумані… Га! … Очі йому застеляв туман – туман жалю, туман болю.