Результати пошуку слова: туман
Микола Олійник – Леся
Інколи воно мов зупинялося перепочити, день-два щедро пестило теплом, а потім знову клубочилися над Случчю тумани, громаддя хмар цідили на землю холодну мжичку. … Над болотами та озерами, в долинах рік стоять тумани, важкі хмари пливуть над селами і хутірцями. … Коли доходило до заслання, очі туманили сльози.
ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ
Навколо усе застеляв густий сірий туман. … Над землею котився густий туман. … Поночі інженер не міг і думати про спуск, а коли розвиднилось, то з’ясувалося, що через густий туман землі все одно не видно. … – Ранковий туман. … Спустився туман, а разом з ним і непроглядна ніч. … Та незабаром туман розвіявся.
Юрій Андрухович – Перверзія
— Значне погіршення навколишнього клімату: бурі, тумани, сирокко, розбиті кораблі (.. … Крім того, розчиняючись вже у туманній субстанції Маркового напівпробудження, посланець Пана встиг іще заповісти виникнення славного і пишного міста на довколишніх островах. … А якщо такий туман буде і у вівторок?
ЛЕМ Станіслав – Фіаско
– Пілот хитнув головою за вікно, де клубочився туман і темніло веретено його корабля. … Вони вмить розженуть будь-який туман чи хмару. … Той стирчав вертикально, ніби маяк серед хвиль туману. … Пасма туману, гнані вітровієм, щохвилі обмітали корпус корабля. … І туману. … Вони рушили крізь рудий туман до присадкуватої будівлі з пласким дахом.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
Так тiльки туманив людей. … Надворi сiрiло осiннє небо, закрите важкими темними хмарами, сiрiв рiдкий туман над мокрою землею. … Гори виступали з туману. … Хрести на церквах i вiкна блищали в туманi проти сонця, як алмази з-пiд тонкої матерiї. … На степу не було, нi смужки туману. … Його лице зблiдло одразу, очi нiби туманом повились.
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів
Було видно майже так, як буває яскравої місячної ночі на Землі, але не було місячних тіней і не було місячної туманної блакиті. … Від туману Максимові стало холодно, і він кинувся бігти, щоб зігрітися. … Луна майже блискавично загрузла у тумані поміж дерев, ніхто не відгукнувся, лише сердито заскрекотали якісь пташки над головою.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
На висотку видряпувався туман. … З Дністра дибився туман Прийшла, сутулячись, Левадиха, попідбирала гіллячки і подалась до Молотковського на клаку. … Вона не витерла їх, і вони не впали, а поволі, туманом розповзлися-розтанули, ніби шкода було їм звільняти звичне місце, і залили зіниці темним блиском.