ГОМЕР – Одіссея
Тільки й того не забув він, весь час ним журився і плакав. … Ось що скажу я тепер, і це збутися конче повинно: Будеш при давніх, великих знаннях своїх ти підбивати Юного мужа цього балачками своїми на сварку, 190] Все тільки вийде самому ж йому найперше на шкоду, – … Тільки ж послухать мене і втримати рук не схотіли.