ДМИТРО БАГАЛІЙ – Історія Слобідської України

слободсько-українські річки починають щороку міліти, бо ліси тоді зменшилися й порідшали і береги багатьох річок через те оголилися, річки замулю-валися мулом з ярів, балок та гребель і гаток, зложених для млинів, коли повінь зносила з них хмиз та багно. Козаками вони залишилися і в Слободській Україні.

Семен Скляренко – Святослав

Але й з синами не пощастило Анту – чотири з них склали голови в далеких походах, з трьох синiв, що залишились живi, два покинули пiд старiсть батька. Бiля старiйшини Анта залишилися тiльки три сини – Бразд, Сварг та ще Микула. Конi рушили. Так от чому ви залишились, браття, i не можете спати…

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Вітрила на кадризі вже давно було зірвано, тепер невільники рубали всі три щогли, які, падаючи, роздушили тих, хто, прикутий залізним ланцем, не міг порятуватися. –  Я ще надто мало живу в Стамбулі.Всі,кого знав,лишилися у Манісі. Сербкиню задушили євнухи ще до ранку, а Сулейман став сином Хафси.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Вони вже вирішили були, що власне Андрієву справу найліпше буде розв’язати уранці, на свіжу голову. Ніт, вирішили брати, тільки вранці. «Хтось, може, з рідного міста, може, з рідної вулиці»: Сонце, воля, весь світ і два якихось незнайомих хлопчиська, що знають його ім’я, лишилися по той бік.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я

Заворушились дівчата на городах та в садках, висипались на вулицю, аж перелази затріщали. Кайдашиха й Мотря зостались у хаті вдвох, сиділи коло вікон одна проти другої й ніби шили, не підводячи очей од шитва. Вони шили, а скоса все поглядали на того капосного віника, що стояв у кутку, під мисником.

ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно

Бо у тих, кого минулої осені розгрішили, такі мозолі вже розсмокталися. На тому й порішили. –  Ви мене надзвичайно зворушили. Тож ми посуд у раковини поскидали і вирішили: завтра зранку помиємо. Під круглу дату Дня Перемоги тоді вирішили увіткнути якраз у самому центрі площі монумент Києву як місту-герою.