ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга
Миколі стало шкода товариша, й він лагідно торкнувся його руки: – … диктує внутрішній лічильник, який зіставляє уже прожите з тим, що залишилося попереду, його ж лишається все менше й менше… А як раптова смерть? … – Як шкода! … Прошу вас, приручіть як-небудь цю істоту, коли вже вона саме вас вшанувала своєю увагою, а потім… потім, з вашого дозволу, і я до цього діла підпряжуся.