НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами
Отець Артемій був нервовий, жвавий і страх не любив, як за борщем або за чаєм вуса лізли йому в рот. … – А як же його запрошувать, та ще й самого? … «Господи, яка шкода, який жаль! … – Як же? … Який жаль! … – А як же ми їх будемо припинять? … – Яким же добром ви мене приймали б? … З якої ж то причини він повісивсь?