Skip to content Щоб оповідання було коротше, не треба б описувати з усіма подробицями ні хутора, ниже його мирних мешканців, тим паче, що історія ця дуже мало, так би мовити, мимохідь, їх торкається. …
А тепер виберіть тілько місце на пасіку, обсадіть його якимсь деревом, хоч би й липою, наприклад. Гірко було й за ті паради, за ті квіти, що ними їх обкидувано … благословляли матері, за ті «повітряні» поцілунки, якими їх дівчата нагороджували як лицарів… Нащо … обравши мету, йшов до неї через усі труднощі й не зневірявся, але тут і він посірів душею … …
І швидко промчав повз них, навіть не глянув на двох вояків в плямах зашкарублої крови, командувати якими належало би до чести найліпшого генерала. …
Недобравши слова, яким би потішити друга, запитав будь-що. А Славка, поваленого на землю, неначе кнура до зарізу, тримав його тато із якимось приїжджим гостем. …
то й не виділи би того, чого, може, й не було… …
Та, може, й сама не знає, яким дармовим багатством володіє. …
А так нема корови – як би й не було. …
В селі залишаються самі діти, старі й каліки, а як би що скоїлося, поки гармати б'ють на фронті, то не було би кому й стати на порятунок.