Результати пошуку слова: я-от
ВЕРН Жюль – Незвичайні пригоди експедиції Барсака
Годинник на стіні показував, отже, без двадцяти п’яту. … з якої речі банк присилає отак незнайомих людей… – … Отже я надалі про ці переїзди не згадуватиму, хіба що вони відзначаться чимсь особливим. … А проте – у них теж напрям з заходу на схід, і кількість збігається: п’ять пар колій, п’ять гудінь… Отже?.. … Отже, я не знаю.
ЛЕМ Станіслав – Едем
В овальному отворі люка не можна було як слід розвернутися, передні розбивали мотиками спресовані брили грунту, а ті, що стояли позаду, відносили їх у коридор. … Уламки під стіною, яка оточувала корабель, потемніли, тільки грунт іще димів, і у високому стовпі вібруючого повітря дивно погойдувалися зірки.
Іван Драч – Григорій Сковорода
Звичайно, поважні «святі отці» мало скидалися на тих розбишакуватих бурсаків, з якими Сковорода прожив довгі роки в академії. … Чи ж дбали про це люди, які оточували молодого Сковороду? … Вже не пішки тікав на Україну, а приїздив як вельможний пан, в оточенні пишного почту. … Це була одна з ліпших посад, яку він міг отримати в житті.
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Тілько от що, голубчику: я вже з вас наперед візьму слово, що ви триматимете в секреті нашу розмову. … От я йду вулицею. … І от я йду в ті самі двері парадного. … * І от я вже не хижак-адвокат, що годується стервом закона, дуростю, безпорадностю та жадностю своїх жертв. … Але от я вже сиджу в Нечипоренка в кімнаті.
Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом
Чи спроможна викачати всю отруту, яка назбиралася там упродовж багатьох років? … Вся та погань тепер отут, у ящику, отже, не діятиме на неї. … По-моєму, спілкуватися з людьми – це розмовляти, як ото ми з вами. … “От я дурний, – … Не вільні й рівні від народження, як ото каже конституція, а просто однакові.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками
От я роздягнусь! … Ото яка халепа! … Отак, як бачите! … Отак, як бачите! … Ото яка шкода!..» … – От у Петербурзі, як я був спільником в яхт-клубі, на виборах справа велась якось інакше, краще. … Я взяв та й переїхав на передмістя, що було записане селом коло самої Москви, як от наша Деміївка сливе коло Києва. … Я от тебя уж без ума!
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності
Раптом ти відчуваєш, що ніхто й ніщо не може тебе стримати в твоїм вигадництві, ні час, ні простір для тебе не існують, а вже про звичайні земні перешкоди, про той світ умовностей, звичок, забобонів, химер, яким оточують себе люди, тут навіть мови не може бути. … Отож я став рости вельми незалежним індивідуумом.