КУЛІШ Пантелеймон – Споминки старого діда
От, як стало займатись на зорю, він і поліз рачки на край лісу, щоб подивитись, що ляхи роблять. … – Отак,- кажу,- як бач: чоловік хрещений, волочусь по світу та долі шукаю. … От, як переждали годин зо три, то почали зникати з неба зорі, а на небі червоні плями од багаття, що горіло в гайдамацькому таборі.