Кобилянська Ольга – Нiоба
Єдина його дитина, вся радiсть його, що покладав усю свою надiю в життю, син, стратив пiсля тяжкоi недуги на п’ятнадцятiм роцi життя зiр, i не вважаючи на всякi старання лiкарiв i подорожi до всяких корифеiв, зостався на вiки слiпцем. … що бачити свою однiську[15 – Єдину.] дитину слiпцем, бажаеться ще чого в життю?