Результати пошуку слова: і все таке
Борис Грінченко – Брат на брата
…клаптів паперу, склянок, лика з роздертого матрацу і чогось такого, що його вже Корецький не міг і пізнати, чим воно було — таке воно було побите, знівечене, потоптане. … І все ж силкуючися робити якомога менше шелесту, вони вийшли з яру в поле. … Може їх погнали вже туди, де панів громлять; а може згодом і знов наскочать, але все ж хоч пару день можна дихнути без їх.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами
Сама себе ізв’язала… Та звідки ж таке сизокриле голуб’я в цій сірій старовірській Добрянці, замкненій серед чорних борів, замурованій хмарами? … “Ти співай, Павлушко, “до-ре”, і все вгору, вгору, а ми своє, пристанемо, як ти будеш “мі” співати”. … Вирости душею і повідати світові про все те, що проходить крізь твою душу. … Все бачив і нічого не помічав. … Чому два чемодани і що таке ліміт?
КОСТЕНКО Ліна – Збірка віршів
І все, що має на землі вагу, осипалось, як мертві імортелі. … Крізь мури в'язниць, по тернах лихоліть – ідуть, ідуть по етапу століть… Життя іде і все без коректур. … І хоч у мене приятелі щирі, але я знаю, що таке любов, і не хвалюся друзям у трактирі, як я заліз до неї у альков! … Все пережив, і війни, й землетрус. … І таке утнув: Він присудив, щоб не було Діали. … Воно мені світить і світить, таке воно в світі одне.
ХВИЛЬОВИЙ Микола – Камо грядеши
Саме це i перш за все це мусить знати та талановита літературна молодь, яка тепер уперто працює над собою по глухих закутках республіки і поволі вкрапляється в «олімпійську» фалангу. … Отже, слухайте, що таке критика, і повчайтесь, саме таке визначення дають у нас по задрипанках! … Воістину: таку безсоромність і таке нахабство можна чекати тільки від синів похабного «сатани» з «ультра–міщанської «бочки».
ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань
Після потопу Ной випустив із свого велетенського ковча всю диханю і людей, що все маліли і всілякого звіра. … І все знали. … Але спершу про озеро і все, що гуцули видять віками в нім, – … От і все. … І якщо у мене є душа, то маю завдячувати і дихані, що вчила жаліти безпомічного, не показувати силу і перевагу над безмовним, слабшим, а коли на таке і зривалася, то довго гризло сумління.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків
Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямились навіть, як довелося шить їй штани. … Вони робили собі курбало у потоці, глибоке місце, і, роздягшись, бовтались в нім, як двоє лісних звірят, що не знають, що таке сором. … Бах-бах-бах…- озвались дальші, і все німів. … Лиш в стаї тріщить невгасимий погонь і все висилає синій дим свій на мандри.
ТАРАСЮК Галина – Покоївка
І все частіше згадувати давні підозри матері. … Ніби тут взагалі не живуть… Хлівчик поваляний, правда, на його розвалинах кілька курок порпається… Оце і все ґаздівство. … І все тому, що він їй добре за це платить! … Тільки знайшли шарф, прив'язаний до спинки сидіння… Отака страшна, заплутана історія… Але я ніяк не збагну, як це таке може бути, щоб отруєний та ще й задушений та в машині розбився і в річці утопився?
ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК
Не все іще було, що може бути. … По тій же пути не все історії колеса мчать. … народ терпів все і мовчав. … Чому не бився разом з нами Проти неволі й темноти?” Я ж довго, тяжко працював І слушного часу все ждав, – … В розбитім і кровавім тілі – Здавалось, ледве що держиться дух, А на лиці така виднілась мука, Таке розпучливе напруження І безнадійність відгадати те, Над чим томилися всі сили духа, –