Результати пошуку слова: і все таке
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Сніги Кіліманджаро
А може, він взагалі не зміг би їх написати, тим-то й не брався до них і все відкладав на потім. … Ти багато чого любив, і я робила все, чого тобі хотілося. … Атож, ти волів ні про що не думати, і тоді все було чудово. … Знайдіть його хто-небудь.- Аж ось хтось виплюхує з вікна відро води, і стогін затихає.- Що там таке?
Іван Драч – Крила
Перо — це наша чорна доля, Все обійти і все знайти, Аж поки в головах тополя Не прошумить за два хрести. … Пляшки в авоськах дзеленькочуть І музикою все сказати хочуть: На бджіл не наступайте, люди! … …кутом Із захланністю ненажер Молодий бізнесмен вчить мене життя А я вчуся смерті за кроком крок І таке затяжне педантичне знаття І надсадний такий урок ***
Тарас Григорович Шевченко – Княгиня
І все це тяглося рівно двадцять літ… —— … І все це вона зробила тихо, повагом — так, що, дивлячись на неї, можна було напевне сказати, що вона виросла й постарілася не в селянській хаті. … Я не знаю, як мені й оповідати, бо тут піде таке страшне та гидке, що гріх і подумати, а не те, що переказувати.
Остап Вишня – Думи мої
схиливши свою сиву голову перед народом Чи зрозумієте ви, рецензенти мої, що, взявшись за літературну роботу, я ніколи не думав про гонорар, про свою славу і про всяке таке. … І все! … І все! … А тепер по секрету: я гордий, я задаюсь, що я переміг, переборов у собі і заздрощі, і націоналістичну коросту, і все–все… … І все! … І все. … І все! … І все-таки він кричить: — … І все! … І все!
Микола Гоголь – Вій
то нехай нам і руки поодсихають, і таке нехай буде, що тільки Бог один знає. … А ті п'ятеро разом з філозофом полізли всередину і повсідалися на мішках з усякими зробленими в місті закупами. … А другий був сильний розумаха і все потішав його, приказуючи: — … — І нащо б таке казати? … Крім того, кожен раз у раз забував у кухні чи шапку, чи батога на чужих собак, чи таке щось інше.
Остап ВИШНЯ – Зенітка – Усмішки, фейлетони, гуморески
І очі, і коси, і все інше, що має бути в кожної Оленки, – … Та як покотилась, як покотилась – не наздоженеш… І таке трапилось, що й з возом ніколи в світі такого не бувало: ще й кілочки-сателіти в дірочках стирчать, а вже одно… … І яка все-таки німецька техніка, і яка все-таки німецька організованість! … І ото з того часу Вельзевул замислився, замкнувся в кабінеті і все думав.