ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова
Олізар звівся на рівні і раптом схвилювався: звідки той вартівник міг знати, стоячи на вежі, що Розенроха кличе до себе князь? … Має той бути попереду, і він, здається, вгадує його обриси: острів-замок. … І хоч той часом присилає, як оце вас, посланця, ми маємо бути твердо переконані, що то посланець не світу, а порожнечі.