Результати пошуку слова: Їжак-Риба

На смерть перелякана всім цим, їжак–риба, незграбно працюючи з усіх сил, кинулася вгору і, висунувши над поверхнею води ніс, схожий на хоботок, набрала повітря, роздулася в кулю і перекинулась на спину, виставивши у всі боки, на страх ворогам, свої численні голки.

і плуг та рибальські снасті на возі. «Може, на лежанці?» М’яко, вовною вниз падає на землю кожух, руки застрибали по теплій порожній лежанці. Всередині їжаком ворушилася злість проти м’ясистого Крамового, і отой блиск окулярів з цятками вигнутих вікон різко бив йому в очі.

На протоках Великого Лугу та в Самарі й Домоткані риба рухалася такими щільними зграями, що її можна було виловлювати руками. Який ти в чорта лицар, коли ти голим тілом їжака не вб’єш? А їжака того — їжака!..

Сім’я гарпунника походила з Квебека, і члени її були сміливими рибалками ще в ті часи, коли це місто належало Франції. Група голкошкірих, що відзначаються колючою оболонкою, складалася з повної колекції змієзірок, морських зірок, волосатиків, морських їжаків, морського латаття тощо. Я ж рибалка!  –  Досить смачна риба, –

Згадували свої пригоди хлоп’ячі, своє мисливство й своє рибальство. Той міліціонер назвав був начальника «товариш Рибалко!», Ні, він безподібний, цей Рибалко! Такі пайки були подібні до їжака.

Пізніше ці жорстокі ритуали перетворилися на звичайні танці навколо вогню та стрибання через багаття. Розкладали багаття й через нього стрибали. Вдалося це тільки ракові (в інших слов’янських варіантах — їжакові, бджолі), який боляче ущипнув козу.

Ти ж, Юрген, рибалка, –  Чого це ти, хлопче, як та в’ялена риба? І тобі, як комендантському рибалці, наділю тягла. – І риба не їжа, як нема солі! Блідий промінь ліхтарика ковзнув по землі, пробіг по алеї і освітив їжака, який в ту ж хвилю швидко згорнувся в клубок. –  Цей їжак чхнув, як людина, –

Убито секретаря райкому Басинця, піонервожату Світлану Сенцову, Федора Зайця із земвідділу, начальника пошти Гриба і ще двох солдатів. — Вербень замовк, насупившись, зробився знову їжакуватим, злим, і навіть старий автомобіль, здавалося, уловив переміну його настрою, бо раптом загарчав, смикнувся. — В очах стрибали бісики.

Хекаючи, ми стрибали навколо неї, викликаючи на двобiй. – булькнув вiн i знову зник пiд водою – як поплавець, коли клюне риба.  Рибалив. То дурниця, що вiн рибалив, – Я нiколи не думав, що буває стiльки рiзних кактусiв: i маленькi, i круглi – нiби зеленi їжаки, i великi, стовбуристi, схожi на якихось доiсторичних ящерiв.