Результати пошуку слова: Ажур

ажуро́вий – прикметник відмінок однина множина чол.

АЖУР1, у, ч. … Привести книги в ажур. … Повний ажур. … Ажур у справах. … АЖУР2, у, ч. … Ме¬ режаний ажуром. … Ажурний, а, е. … Ажурна хустина. … Ажурний балкон. … Ажурна робота. … Ажурність, ності, ж. … Ажурність виробу. … Ажурно. … Ажурно плетена хустка.

Зненацька диск зупинився, вібруючий звук посилився, відтак ослаб, щось оберталося дедалі повільніше, очам людей нараз відкрився розложистий багатокутник, ажурна конструкція, яка почала хилитися на бік, немовби от-от мала упасти, але її вчасно підперли дві викинуті навскоси лапи.

Це був мельхiоровий (панi Зоня запевняла, що срiбний) масивний пуп’янок квiтки, подiбний на корону, який вивершував ажурну металеву планку у верхнiй частинi торбинки. … Образ довершили вив’язанi львiвською майстринею Олею ажурнi короткi рукавички.

– Все буде зроблено в ажурі! … Все буде в ажурі! … Однак до ажуру не дійшло.

так усе переплетено, перегнуто, погнуто, а йому ж треба за це братися, треба з цього «конгломерату» змонтувати струнко-ажурне плетиво чудесних цехів… Може, він і сердиться, а проте береться.