Результати пошуку слова: Анатолія

Після обіду Сашко закінчив випробування свого детектора, повернувся з виконкому Віктор і вони приєдналися до Вадима та Анатолія. такою була думка Анатолія. Анатолія зацікавили хімічні речовини. — Віктор разом із Сашком приєднався до Анатолія. Вадим подивився на Анатолія. Усі дивились на Анатолія.

Він обняв Анатолія Сергійовича, який був коли б не вдвоє менший за нього, а той засипав його запитаннями, схвильований, зраділий… – Але цієї хвилини до Анатолія Сергійовича підбігли робітники, що вантажили все потрібне для від’їзду. – підійшовши, запитала Ялинка, знизала плечима і сердито поглянула на Анатолія Сергійовича.

Він був певний, що сам у класі, й здригнувся, як, обернувшись, побачив Толю — Анатолія Сагайдачного, однокласника, який носив прізвище козацького гетьмана. Сергій і Анатолія запитав, чи знає той відчуття, коли летиш трубою, в кінці якої сліпуче сяйво, проте Анатолій не зрозумів його: «Світло в кінці тунелю?

представляє великий художній доробок одного з головних художників вінницького художньо- виробничого комбінату Анатолія Івановича Довженка (1932-1990 рр.); Зовсім по іншому сприймається світ образів дочки Анатолія Івановича – Ольги.

До цього сузір’я можна віднести й Анатолія Коні, мати якого була українка з Полтавської губернії, а сам він з 1867 по 1870 р. Вони дивилися на суд, як на «школу для народу», в якій, за висловом Анатолія Коні, «повинні виноситися уроки служіння правди і поваги людської гідності». ,

Невід’ємною частиною виконання акробатичної чоловічої групи взагалі та Анатолія Тішлера і Віктора Тішлера зокрема, відзначена велика працездатність, а також не звертання уваги на певні аспекти життєвих та професійних недоліків і труднощів.

Пізно ввечері Фомін відправив Анатолія Боровика з двома міліціонерами змінити наряд на виїзді з міста.

] Роман З російської переклав Борис Антоненко-Давидович Ілюстрації Анатолія Базилевича «Дніпро» Київ 1966 ЧАСТИНА ПЕРША Ото лихо, як подивлюся!