Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment За яких кільканадцять хвиль пішла вона за ним майже безтямки, і з громадки ще недавно поважних людей зчинився правдивий вихор. … Його будучність розривалася неначе перед його очима… Він спер голову на руку і глядів, немов безтямки, вперед себе.
Ольга Кобилянська – Через кладку Posted on by / 0 Comment Мов на лихім учинку спіймана (як стояла недалеко дверей), вона, простягаючи мов безтямки руку за клямкою, вклонилась переді мною і, не оказавши більше ні словечка, отворила двері.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками Posted on by / 0 Comment Кинув би ік дідьку оту службу в усяких безтямких «страхових канцеляріях». … – Певно, витворяє те, що й мій безтямкий Уласевич?
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала» Posted on by / 0 Comment Хіба пригадає… і, ніби пригадуючи, вона безтямки риє в волоссі… Чи чує які звуки округ себе?
