Результати пошуку слова: Беркиць

Бик – беркиць! … Як не вмiєш, можеш тiльки – беркиць!  … Жандарм – беркиць! … Беркиць! … Беркиць! … Артем»… Двiстi дев’яносто сьомий… Дубль четвертий… Бемцi Беркиць! … Беркиць! … Беркиць! … беркиць!

– та беркиць їй у ноги, та аж плаче та просить, щоб не дала йому не своєю смертю пропасти та щоб як-небудь приворожила, щоб вона за нього захотіла йти. … – Та, сеє кажучи, беркиць з ліжка до ніг Зубишиних та й лежить, і плаче, і просить: –

Аж тут Івга – беркиць йому в ноги і стала прохати: «Братику Кіндратовичу, соколику, що хоч озьми… от намисто… от і дукати… І ще тобі дякуватиму… позволь мені з Левком на самоті переговорити… розпитати його!

Пух знову почухав кінчик носа і сказав, що, коли дощ уже йтиме, Слонопотам може подивитися на небо, аби дізнатися, чи скоро він ущухне,– от він знов-таки й не помітить Глибоченної Ями, поки не беркицьнеться в неї!.. … беркиць…

Однак мені бракувало спритності: я зачепився за корч і беркицьнув; по тому, вже на піщаному березі, посковзнувся на камені й ледве знову не впав, на велику втіху Пітерові, що реготався від щирого серця й називав мене черепахою.

У шалі пошуків ледве не беркицьнув до заморозника. … –  Я підвелася вранці з ліжка й одразу беркицьнула на спину, – … –  Ні, беркицьнула, як труп.

На екрані була Пандора, понурий тахорг сурганився крізь джунглі, чавлячи дерева, і раптом з’явився Петер з ваблячим пищиком у руках; дуже зосереджений і серйозний, він задкував, перечепився об корч і беркицьнувся спиною прямо у болото. … Максим негайно виставив ногу – капрал беркицьнувся у багно.