Результати пошуку слова: Берло

Берлога

Posted on by / 0 Comment

берло́га – іменник жіночого роду (барліг) відмінок однина множина називний берло́га берло́ги родовий берло́ги берло́г давальний берло́зі берло́гам знахідний берло́гу берло́ги орудний берло́гою берло́гами місцевий на/у берло́зі на/у берло́гах кличний берло́го* берло́ги* [рідко]

Біблія – Старий заповіт

Posted on by / 0 Comment

10 Не відійметься берло від Юди, ані з його стегон законодавець, аж прийде Примиритель, що Йому буде послух народів. … 18 Криниця, вельможі копали її, її викопали народні достойники берлом, жезлами своїми. … Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля, ламає він скроні Моава та черепа всіх синів Сифа!

Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка

Posted on by / 0 Comment

ПІСНЯ СЬОМА ДУМА ПЕРВА Дивна чутка по Стамбулу, Дивна вість літає: Падишах своїй цариці Берло довіряє! … Берло, жизні знак і смерті, Власті над військами, Над галерами, скарбами, Землями й морями. … І своє наслідне берло (О сини й унуки!), … Се у мене в руці царське берло, дивітесь, сіяє: Всіх людей під моє повеліннє воно нахиляє.

ГОМЕР – Іліада

Posted on by / 0 Comment

321] Тільки раніш піднеси своє берло й мені поклянися, 322] Що подаруєш мені колісницю, оздоблену міддю, 323] З кіньми баскими, які бездоганного носять Пеліда. … 328] Мовив він так, а Гектор взяв берло у руки й поклявся: 329] «Гери муж громоносний, сам Зевс мені свідком хай буде!

ГОМЕР – Одіссея

Posted on by / 0 Comment

Тоді йому берло у руки Вклав окличник Пейсенор, в порадах розумних умілий. … Гнівно слова ці він вигукнув, берло відкинув на землю, Сліз не тамуючи, й жалість до нього людей охопила. … З роду державців, як видно, походите ви берлоносних, Зевса годованців: прості таких би, як ви, не вродили».

ЛЕМ Станіслав – Кіберіада

Posted on by / 0 Comment

Не уривалася наступність панівного роду, і кожен енерг, коли вступав на трон, у день коронації спускався в підземелля примарного палацу й з рук свого померлого попередника брав сріблясте берло. … Розбив він срібне берло, й випав з нього тоненький, як голка, кришталик, що почав писати вогнем просто на повітрі.

ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита

Posted on by / 0 Comment

Кипить в селі тривога, Наче ті вовки з берлога, Позривались мужики. … Так сказав, усім вклонився І тяженько прослезився, Зрушив душі всіх хижак; Цар задумавсь на хвилину, Берло похилив вдолину І сказав: «Най буде так!» Лис Микита б'ється в груди: «Православні, чесні люди!