Результати пошуку слова: Бош

бош – іменник чоловічого роду, істота (німець) відмінок однина множина називний бош бо́ші родовий бо́ша бо́шів давальний бо́шеві, бо́шу бо́шам знахідний бо́ша бо́шів орудний бо́шем бо́шами місцевий на/у бо́шеві, бо́шу, бо́ші на/у бо́шах кличний бо́шу бо́ші [зневажл., рідко]

Не можу без глибокого жалю згадати сердешного болгарина Петка Делі-Бошка, що потрапив до фінляндського війська майже разом зо мною, просто з якогось огороду болгарської артілі в Басарабії. Петко Делі-Бошко, собі на горе, аніяк не знав російської мови.

– А ще Бошку до мене чіпляється, звертатися до тебе безпосередньо соромиться. «Нехай, каже, Гай залишиться, навчатиме, захищатиме, гарних хлоп’ят виховуватиме…» Знаєш, як Бошку розмовляє? Бошку, який сидів поряд із плитою, зняв із жарин чайник, налив їм по чашці чаю, міцного, смачного, але без цукру.

8 А Авнер, Нерів син, провідник Саулового війська, узяв Іш-Бошета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму. 10 Іш-Бошет, Саулів син, був віку сорока літ, коли зацарював над Ізраїлем, і царював два роки, тільки дім Юди був за Давидом. 12 І вийшов Авнер, Нерів син, та слуги Іш-Бошета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів’ону.

Я волію «дебоширить по-русски». Бош привела на з’їзд частину своїх солдатів, які оточили будинок і рушницями примусили з’їзд ухвалити війну проти УНР. Бош, В. Бош. Бош.

А крім того, як гадав Чижевський (про це він писав іще 1936 року), Сковорода, побіч Яна Амоса Коменського, Володимира Соловйова чи Руджера Бошковіча, належить до дрібки слов’янських філософів «світового значення». Бошіуса, що видрукована в Авґсбурґу 1705 р.125 Сковорода згадує принагідно також «remora», себто «прилипало» —

Боші балакають: чули гул літака, він сів десь рядом… «Прокляття, – говорили боші, –

Деякі частини, як наприклад 2-й гвардійський корпус, зберігши свою організацію, перейшли на бік комуністів та під проводом комуністки Євгенії Бош готувалися йти на Київ, щоб знищити “буржуазну” Українську Центральну Раду.