Skip to content Як на них нападе, буває, який сум чи журба тяжка, багато є способів розважити її чи розвіяти; вільно-бо їм ходити де хотя, дивитися і слухати усячину, пташки ловити, полювати, рибалчити, верхи їздити, грати чи торгувати. …
Бувало й так, що розумна худоба, понапасавшися за день досита, верталася на ніч додому пустопаш. Як вона рук не жалiла, обмазуючи та облиптуючи хату, щоб i холод не заходив зимою, i дощ, бува, не пробив лiтом… Хоч приходилося i платити за все те, хоч Прiська i досi нiяк не пойме, за що таки їм платити. …
Якось чудно було, якось сумно, як тiльки буває зимнього вечора. …
"Чи не сватати, бува?" – – Чи не здурів, бува, я, чи не збожеволів?.. …
То чи не по худобу.бува, прийшов і сей?! – …
Падав дрібний сніг, як бува в холод: буйний вітер крутив заметами й вив, як звір у лісі, у димарі Остапової хати. …
Чи не кінець, бува, й віку швидко буде… Там: торік хвостата зоря світила, а се знов проява якась вирискалась… – Перше бувало так: оце святами я й поїду до сусіди, в кого по черзі всі з'їхалися. …
Бувало, яка, приїхавши недавно, не встигла теплих рукавичок зняти. …
Перше, бувало, коли в нього обідають гості, то він і не присяде, все обходить та, знай, припрошує; і се з'їж, і того підсип, і сього випий. («Нова радість стала, яка не бувала» — …
А тато, бувало, обороняли мене від страхів, кажучи: «Ти мені, жінко, дитину не пуджій». …
Одні лише хлопчиська, сільські збитошники, яким, бувало, Мацюпінька давав побубнити, бриніли незадоволено. …
Ляжеш, бувало, на сіно в яслах і слухаєш, як за стіною, обтуленою загатою, вирує і лютує зима… Бувайте здорові, — …
— Бувайте здорові, — …
— А то вже й забув, які вони, ці паляниці, значить, на смак бувають. …
Отака-то комерція, значить, буває… — …
То бувало відріже коротко на ходу: «У кадібці посіяв. …
Буває — до сліз доведу. …
Все недаремно час іде… Буває, як вгамується вона на деяку годину, подобріє, то почуваєш, наче чогось нехватає.