Результати пошуку слова: Вандал

вандалі́зм – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний вандалі́зм родовий вандалі́зму давальний вандалі́зму, вандалі́змові знахідний вандалі́зм орудний вандалі́змом місцевий на/у вандалі́змі, по вандалі́зму кличний вандалі́зме*

Плем’я вандалів, наприклад, здебільшого прийнято вважати германським. … засвідчив: “Славія — це вельми обширна територія Германії, що населена віну120 лами, котрі колись називалися вандалами” (за назвою ріки, на берегах якої спочатку це плем’я жило). “ … Вандали й слов’яни були одним народом”, —

ВАНДАЛИ, ів, мн. … вандал, а, ч.). … Битва з вандалами. … Похід вандалів. … Фашистські вандали. … Репутація вандала. … Поведінка вандалів. … Вандалізм, у, ч. … Прояви вандалізму. … Акт вандалізму. … Бути свідком вандалізму. … Вандальський, а, е. … Вандальська по¬ ведінка.

Вандалізм!  … Остання його лекція викликала в мене смєх і нагадала про те, як ми «чинили справжній вандалізм», долбалі старпьора, що повертався того далекого зимового вечора з публічної біблії.

Для чого був потрібен цей підпал, ней з усіх поглядів безглуздий акт вандалізму? … Юнака це зовсім не здивувало, адже такі випадки, на його думку, цілком у дусі часу: у Римі від руки вандала зазнала пошкоджень навіть «Пієта» Мікеланджело…

Хотіли знести стару альтанку з покришеними колонками, та Труда не дала: стала на порозі, схопилась обома руками за одвірок і рішуче заявила, що тільки через її труп вандали ввійдуть досередини. … Вони не могли пережити цієї ганьби, цього сонцеїстського баб'ячого вандалізму Ради бога, швидше мені ще склянку!