КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда
14 Венера, не послідня шльоха, Проворна, враг її не взяв, Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв; Умилася, причепурилась І, як в неділю, нарядилась, Хоть би до дудки на танець! … Прийшла Венера, іскривившись, Заплакавши і завіскрившись, І стала хлипать перед ним: «Чим пред тобою, милий тату, Син заслужив таку мій плату?