Результати пошуку слова: Втонути

Бо, мабуть, людині іноді ліпше втонути, ніж мучитися. Питала сама себе, питало чуже небо, питали чужі дерева, питали чужі птахи, питали чужі води, увесь простір гучав коротким і безнадійним: «Нащо, нащо, Настасю?» Востаннє чула своє ім’я тут над морем, бо мало воно втонути в морі назавжди, навіки.

Щоб не втонути, він прокинувся.

Чи, може, плавати не знаєш, боїшся втонути?

аби їй подивитись, Аби заглянути в ті очі-зорі І, не спитавши ні про що, втонути У несказанному блаженстві-морі, І до страшного суду 30 так заснути, І про все горенько, про всю біду забути.

Чи ви хочете втонути?

Краще вже втонути, ніж вмерти отак.

– Втонути не могли, бо шторму не було.

Вже навіть для характеристик не мала снаги, тільки зміряла батька таким поглядом, що ліпше б йому втонути в отім зливі, аніж так переживати!

Євпраксія відразу повірила тим очам, забувши, що й у найчистішій воді можна втонути.