ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment На те паньматка звузила очі, й вони стали важкі, ніби олив’яні, але за мент знову озвичайніли, а з темного рота почали вилазити, як вужики з яєць, якісь виткі, ніби із хвостиками й гадючими голівками, слова: –
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment У старих, погнилих пнях люблять тут бувати сiрi, блискучi, не шкiдливi вужики – вбогi, покаранi Богом сотворiння, що лежать десь на гарячiй стежинi спiралькою, або мiнливо просмикуються помiж густим суничником, тiкаючи вiд неприємного…
